“Я не знаю, чому декрет називають відпусткою. Декрет – це зовсім не відпустка у значенні релаксу, хіба що відпочинок від професійної зайнятості.”
Тривалість наших декретних відпусток довша, ніж у Європі. Однак не всі жінки «сидять» в декреті 3 роки, лише незначний відсоток використовує цю відпустку вповні.
Є багато причин такої ситуації: матеріальний стан, страх втратити кваліфікацію, рутина, справи, прагнення реалізації, бажання фінансової незалежності, нудно…
В нас ще серйозно відчутне таке явище як «інтенсивне материнство», родом із радянського часу.
Чим ти займаєшся? Я – мама. Ну добре, але чим ти займаєшся?
Тобто жінка-мама – це за замовчуванням, але ж має бути основна зайнятість!
Жінка-матір і жінка-працівниця – це радянський ідеал, який створений для того, щоб вистачало робочої сили і це також було частиною соціальної політики, коли дітей з раннього дитинства в садочках виховували такими, якими можна легко керувати.
З одного боку, якщо Ти тільки мама, то ти себе не вповні зреалізувала. Якщо ти маєш успішну карєру, але не маєш дітей – то шкода, бо не зазнала радощів материнства.
А якщо ти супергерой – тоді все ок. Але як встигнути УСЕ і чи варто?
Найчастіша проблема молодих сімей: подружжя не зовсім розумієм, чого очікувати від батьківства.
За красивими картинками щасливого життя ніхто не показує брудної кухні і стомлених батьків.
Навіть коли про це попереджають пару, більшість каже: «Ні в нас так не буде, в нас буде чудова, ідеальна дитина».
Однак на практиці… Всі діти – діти…
От наче й що ти робиш увесь день? Але матусі знають, що здебільшого заварений вранці чай п’ється після обіду.
Колись матерям було легше, бо довкола них було більше дорослиих, які могли допомогти. Проблема сьогодення: ми закрились у своїх квартирах. Ще навіть за радянських часів всі діти гуляли разом у дворі і матері могли хоч трішки відпочити.
Зараз 100 відсотків відповідальності за виховання дитини на мамі.
І декілька порад від матері 7 дітей.
- Досвід. Для пари, яка готується до батьківства, було би чудово перед тим побачити увесь процес зсередини, щоб не жити ілюзіями. Моїй старшій доньці 17, наймолодшому – рік. Мені здається, що добре те, що старші діти уже мають досвід усього цього процесу підгузків і їм не буде страшно мати своїх дітей.
- Спільнота: нам дуже бракне середовищ, в яких матері почували би себе комфортно разом із дітьми, могли відпочити і поспілкуватись.
- Свідоме батьківство: батько теж повинен вкладати свій час, не тільки гроші і любов. Для матері народження дитини може супроводжуватись серйозною кризою: після 9 місяців вона із принцеси перетворюється у попелюшку, бо не її станом переймаються, а дитини. Дитина народжується у двох – батька і матері – і про це не варто забувати.
Секрети радості мами в декреті:
Нещасна мама не може зробити дитину щасливою: діти вчаться через наслідування, мати не може дати прикладу щастя. Якщо я не буду вміти радіти кожному дню, дитині, труднощам – це приклади, моделі поведінки, які діти засвоять. Жінка має працювати над собою насамперед.
Мама не повинна прагнути бути ідеальною у всьому.
Не варто робити дитину центром Всесвіту, дуже гарно це лікується кожною наступною дитиною.
Мама має дбати насамперед про себе, щоби передати своїм дітям правильну поведінку: якщо мама живе заради дітей, цим дітям потім дуже складно, як і самій матері.
Спілкування – це обов’язково.
Час для себе особисто. Мами навіть не уявляють, що він має бути, але він має бути насамперед.
Час в подружжі для себе без дітей. Зв’язок з партнерами мусить бути найсильнішим у функціональній сім’ї. Бо діти – це гості у житті батьків, а подружня єдність – головне.
Інтелектуальний розвиток – до цього дуже складно себе змушувати, але слід. У сучасному світі за час декретної відпустки можна втілити багато своїх мрій, навчитись нового.
Хобі або якась часткова робота зможуть допомогти мамі відчувати себе активною і наповнювати.
Ділилась Ліда Кондратик
Автор: Тетяна Трачук
